Тероризм: як Україна зможе захистити свою територію?

Україна вчиться жити прогресивно, впроваджувати нові технології і попереджати сучасні загрози. Однак законодавча база – недосконала. Про це йшла мова на міжнародній науково-практичній конференції «Глобальні виклики європейської безпеки. Роль громадських організацій у протидії екологічному, аерокосмічному і кібертероризму».

ФАКТ. У 2017 році в сотні країн світу відбулося 11 тис. терористичних актів. Вони забрали 25 тис. людських життів, 35 тис. людей отримали поранення. А сукупні збитки оцінені в 90 млрд доларів. Ці дані контртерористичного управління ООН озвучив під час міжнародної науково-практичної конференції «Глобальні виклики європейської безпеки. Роль громадських організацій у протидії екологічному, аерокосмічному та кібертероризму» президент Міжнародної громадської організації «Міжнародна антитерористична єдність» зі статусом учасника діяльності Ради Європи Олександр Дічек.

Він зазначив, що до 2014 року в Україні тероризм в основному відбувався в сфері суб’єктів господарювання. «На жаль, немає точного визначення дефініції «тероризм». Існує більше 200 визначень, але жодне з них не є точним і коректним. На наш погляд, тероризм – це вкрай небезпечне соціальне явище. В його основі лежить насильство або загроза насильства з метою створення в суспільстві атмосфери страху і безвиході, і яке відбувається в інтересах терористичних груп. А терор – це страх, жах. Жах – вже циклічне поняття страху», – пояснив суть терміна Олександр Дічек.

Окремо Президент МАЄ розповів про об’єкти критичної інфраструктури. Чому критичної? Тому що втручання у функціонування діяльності таких об’єктів призводить до масових людських і матеріальних втрат.

До речі, це питання українська сторона підняла минулого року у Раді безпеки ООН. У результаті було прийнято резолюцію під однойменною назвою «Захист об’єктів критичної інфраструктури від терористичних атак». Тоді 30 країн підтримало позицію України. Зараз усі ці країни «коректують» документ під свої «критичні реалії» і національні законодавства.

ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА. Керівник Секретаріату Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Тетяна Блистів акцентувала увагу учасників конференції на тому, що в Україні повністю відсутні і законодавча база, і механізми, за допомогою яких можна було б офіційно називати організації терористичними. В.о. голови Державної екологічної інспекції Ігор Яковлєв зазначив, що державі знадобилося півтора року на реформування системи екологічної безпеки та екологічного контролю. Тепер на порядку денному – створення сучасної європейської моделі державного екологічного контролю та моніторингу.

«У країні немає єдиної системи екологічного моніторингу стану навколишнього середовища, визначення об’єктів екологічної безпеки. Крім того, на законодавчому рівні немає належних змін для поліпшення стану територій та об’єктів заповідно-природного фонду. Майже п’ять тис. об’єктів в Україні можуть стати потенційно небезпечними для екології в результаті військових конфліктів», – резюмував чиновник.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПЛАН. У Міністерстві екології та природних ресурсів не відмовляються підтримати ідею створення «Екологічної конституції Землі». Для вдалого старту необхідно позначити на законодавчому рівні чіткий зв’язок між поняттями «екологічна безпека» та «екологічний тероризм», ввести жорсткі санкції за шкоду, завдану екології країни, провести моніторинг об’єктів інфраструктури та навколишнього середовища. Одним словом, діяти відповідно до норм Статуту ООН та принципів міжнародного права.

КОНТЕКСТ. Захід такого масштабу відбувся у Києві вперше. Громадські організації «Соціальна справедливість» і «Міжнародна антитерористична єдність» спільно з партнерами проаналізували глобальні виклики європейській безпеці в питаннях екологічного, космічного, авіаційного та цифрового захисту країни і запропонували системні заходи з протидії цим викликам і загрозам.

Алла ШЛАПАК, президент ГО «Соціальна справедливість «Совість»:

Минулого року ми проводили конференцію «Соціальне партнерство держави і суспільства у протидії міжнародним викликам і загрозам». Також було підготовлено аналіз проблеми гуманітарного розмінування на Донбасі, який був вручений керівництву Ради Європи. Нам приємно було дізнатися, що в січні 2018 року на парламентській асамблеї Ради Європи було прийнято резолюцію під назвою «Гуманітарні наслідки війни в Україні». У цьому документі важливим аспектом є створення законодавчої бази для гуманітарного розмінування. Цими важливими питаннями займаються експерти і фахівці «Соціальної справедливості» та МАЄ.