Що потрібно знати школярам про гендерну рівність?

Громадська організація «Соціальна справедливість» і Міжнародна організація AIЕSEC організували для одеських школярів конференцію «Гендер: рівність править світом». Жінки-лідери зі сфер політики, ЗМІ та правозахисної роботи поділилися зі старшокласниками своїм баченням українських гендерних реалій і розповіли, що можна зробити, щоб змінити цю ситуацію на краще.

СТЕРЕОТИПИ – саме їм завдячує своєю появою дискусія про гендерну рівність. Це стереотипи про традиційно чоловічі і традиційно жіночі ролі та образи. Якщо жінка – то господиня, мати, слабка і ніжна. Якщо чоловік – то здобувач, глава сім’ї, сильний і сміливий. Може здатися, що тільки жінці важливо домогтися рівності, тому що вона більшою мірою страждає від стереотипів, але це не так. Чоловіки також є заручниками стереотипних уявлень про себе. Наприклад, образи маніяків і вбивць зазвичай приписують саме чоловікам, але серед злочинців також чимало жінок. І справа не в статевій приналежності або силі, а в соціальних умовах, рівні життя і виховання.

Тому, на думку депутата Одеської міської ради Лілії Леонідової, питання гендерної рівності потрібно обговорювати з пелюшок, привчаючи дітей до того, що права у всіх однакові і немає споконвічно жіночих і споконвічно чоловічих обов’язків.

Лілія ЛЕОНІДОВА, депутат Одеської міської ради:

Наше сприйняття світу закладається в дитинстві. Тому я за те, щоб у наших школах приділяли більше уваги гендерним питанням. Робити це потрібно в ігровій формі. І доносити ці ідеї дітям повинні експерти.

ДИСКРИМІНАЦІЯ. Ще недавно близько 450 професій в Україні були недоступні для жінок. Навіть в зоні АТО українки-добровольці були оформлені не за своїми обов’язками. У 2017 році цю законодавчу несправедливість ліквідували, у професійному плані жінкам у нашій країні все ще важче, аніж чоловікам. Вони заробляють менше, займаючи аналогічні посади, рідше отримують підвищення, виконують більше роботи, щоб домогтися тих успіхів, що й чоловіки. Над жінкою дуже часто нависає «скляна стеля» – невидима перешкода в кар’єрі. До того ж, жінок частіше, ніж чоловіків, дискримінують при прийомі на роботу. Наприклад, менше шансів на працевлаштування – у молодих незаміжніх дівчат, оскільки роботодавці вважають, що ті незабаром вийдуть заміж і підуть в декрет. Мами з дітьми – теж «погані працівники», оскільки їм потрібні відгули і лікарняні.

Голова громадської організації «Щит Феміди» Галина Романюк називає три причини, через які дискримінація при працевлаштуванні так поширена в Україні:

1 Людина не завжди може розпізнати дискримінацію. Наприклад, їй просто не передзвонили після співбесіди або як причину відмови назвали брак кваліфікації.

2 Відсутність офіційної статистики. Ніхто в Україні не відстежує причини відмов у працевлаштуванні, а на сайтах вакансій немає зворотного зв’язку – можливості залишити відгук про роботодавця і свій досвід працевлаштування.

3 Стереотип про те, що не потрібно афішувати свої невдачі. Людина часто приховує факт проваленої співбесіди, щоб не здатися невдахою. А оскільки всі мовчать, проблема не вирішується.

Галина Романюк радить обов’язково вимагати у роботодавця назвати офіційну причину відмови, з’ясовувати, чи відповідає вона дійсності (для цього є Національний класифікатор професій) і звертатися до Держслужби з питань праці в разі несправедливої відмови.

МОЖЛИВОСТІ. Незважаючи на безліч стереотипів, які існують в українському суспільстві, наш досвід може стати прикладом для країн, де ця проблема стоїть гостріше. Наприклад, для країн, де у дівчаток немає доступу до освіти, де практикуються дитячі шлюби, де права жінок порушуються практично у всіх сферах життя. Щоб змінити це, міжнародні організації розробляють спеціальні освітні, культурні та соціальні програми.

Справа в тому, що гендерна рівність – це одна з 17 цілей сталого розвитку ООН, яких організація планує досягти в усьому світі до 2030 року. І сьогодні українська молодь має можливість зробит свій внесок у досягнення цієї мети. Наприклад, взявши участь в одному з проектів міжнародної організації AIЕSEC. За словами керівника локального комітету AIЕSEC Анастасії Чуприни, вже цього літа українських волонтерів чекатимуть в Азербайджані і Туреччині. Там їм треба буде реалізовувати освітні проекти, присвячені питанням гендерної рівності.

Нагадаємо, що 17 березня 2019 року в Одесі з ініціативи партії «Соціальна справедливість» була проведена конференція «Політика з жіночим обличчям. Українські реалії та міжнародний досвід». На конференції обговорювали питання місця жінок в українській та світовій політиці, суспільному житті і медійному просторі.