Реформа екстреної допомоги. Що у планах МОЗ та що говорять лікарі

Реформу екстреної медичної допомоги в Україні почали впроваджувати з 2016 року. Ідеї та плани МОЗ зустріли як своїх прихильників, так і критиків. Основні «претензії» та страхи пов’язані з двома моментами – приїздом швидкої та складом бригад екстреної медичної допомоги. Ми дізналися про позицію Міністерства щодо цих питань та поцікавились думкою самих лікарів.

ЩО У НОВІЙ РЕДАКЦІЇ ПРАВИЛ ВИКЛИКУ БРИГАД ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Нова редакція Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги перебуває на громадському обговоренні до 31 серпня 2018 року. Експерти МОЗ деталізували перелік екстрених випадків. Зокрема:

деталізовано поняття «гіпертермічного синдрому» – це стан, коли температура тіла 39°С і вища та немає ефекту від прийняття жарознижувальних ліків;

бригада екстреної допомоги повинна виїхати на виклик до дитини до 2 років, якщо батьки припускають, що дитині потрібна екстрена допомога;

до переліку екстрених випадків додали ознаки внутрішньої кровотечі;

бригада не повинна виїжджати для надання стоматологічної допомоги;

екстреними є випадки значної зовнішньої кровотечі, а травми – у випадку загрози життю;

 – бригади екстреної медичної допомоги не повинні виїжджати для констатації факту смерті.

ПЕРЕЛІК ВИПАДКІВ, КОЛИ СЛІД ВИКЛИКАТИ БРИГАДУ ЕКСТРЕНОЇ ДОПОМОГИ:

– втрата свідомості;

– судоми;

– раптовий розлад дихання;

– раптовий біль у грудній клітці;

– гострий біль у черевній порожнині та поперековому відділі;

– головний біль, що супроводжується запамороченням або нудотою;

– порушення мовлення, слабкість у кінцівках, що виникли раптово;

– гіпо- та гіперглікемічна кома;

– гіпертермічний синдром;

– зовнішня кровотеча, блювання кров’ю;

– ознаки гострого отруєння;

– порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);

– анафілактична реакція, спричинена різними чинниками, в тому числі укусами комах;

– укуси змій;

– укуси тварин;

– усі види травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови тощо);

– випадки, пов’язані з невідкладною стоматологією;

– нещасні випадки, у тому числі обумовлені дією диму, вогню та  полум’я, електричного струму, блискавки, пов’язані з транспортними засобами;

– тепловий удар, переохолодження;

– асфіксія усіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);

– наслідки злочинного нападу;

– надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

– гострі психічні розлади (з поведінкою, небезпечною для життя хворого та/або оточуючих);

– інші стани, які загрожують життю та здоров’ю людини;

– здійснення міжлікарняних перевезень хворих, які потребують медичного супроводу.

ЧИ ЗМУШЕНІ БУДУТЬ ЛІКАРІ «СТАВАТИ» ПАРАМЕДИКАМИ?

Олександр ДАНИЛЮК, головний спеціаліст Управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України:

Отримати професійну кваліфікацію «парамедик» за спрощеною процедурою буде запропоновано фельдшерам, які сьогодні працюють у складі бригад екстреної медичної допомоги. Парамедик- це професіонал з медичною освітою рівня «бакалавр». Специфіка отримання цієї професії полягає в тому, що навчання для парамедиків повністю присвячене екстреним та невідкладним станам, а також містить більше годин практичних відпрацювань.

 Щодо лікарів, то вони можуть залишатись працювати у складі лікарських бригад на посаді лікаря і виїжджати на ті виклики, де потрібна саме їх допомога. Рішення про кількість лікарських бригад будуть приймати керівники Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Сергій БАРАННІК, лікар виїзної бригади ЕМД комунальної установи «Запорізька станція екстреної (швидкої) медичної допомоги»:

Побоювання лікарів «швидкої» пов’язані насамперед з тим, що з 1 липня 2024 року лікарські бригади з їх різноманіттям спеціалізацій можуть припинити своє існування (зараз паралельно працюють лікарські та фельдшерські бригади).

І вони не є безпідставними, якщо ознайомитися з Проектом постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1114». З її тексту «зникли» усі пункти, які регламентують наявність лікарських бригад.

Лікар «швидкої» за відсутності місця для працевлаштування лікарем МНС буде змушений перекваліфіковуватися на інші спеціальності. В Україні на даний час функціонує приблизно 2945 бригад ЕМД, лікарських загальнопрофільних – 997, спеціалізованих – 136, фельдшерських – 1812. При забезпеченні однієї бригади чотирма лікарями отримаємо цифру – 4 532 лікаря. Навіть якщо половина з них – пенсіонери, де працевлаштуватися ще майже 3 000 лікарям?

Залишається лише перекваліфікація. Це мінімум 3 тисячі гривень щомісяця. А щоб отримати нову спеціальність, потрібно присвятити навчанню не менш як півроку.

Є побоювання, що таким чином МОЗ хоче змусити більшу частину лікарів перейти в сімейну медицину, бо там шалений дефіцит.

Особисто я виступаю за розумні кроки: лікарі мають бути як у відділеннях emergencydepartment, так і на «швидкій». На «швидкій» це має бути укомплектована на 150% бригада інтенсивної терапії і реанімації, в яку має входити один лікар, два парамедики та водій-ЕМТ. Ці бригади мають бути застосовані в разі необхідності підсилення для бригад парамедиків. Якщо МОЗ залишає лікарів на «швидкій», принаймні нехай внесе до постанови те, що лікарські бригади повинні утворюватися зі складу парамедичних бригад, та яким має бути їх склад. Саме це турбує не лише лікарів, а й весь колектив української «швидкої»…

Святослав ЛІННІКОВ, хірург, автор курсу лекцій «Медицина розбірливим почерком»:

Медична реформа розпочалася з первинного рівня. Як і будь-які перебудови, реформування «швидкої» викликає острах, насамперед через брак інформації та розуміння процесів, що тривають. У зв’язку з цим як медики, так і пацієнти вірять у різного роду «страшилки».

Перший міф: «ШВИДКА» НЕ БУДЕ ПРИЇЗДИТИ НА ВИКЛИКИ

Буде! Але лише тоді, коли життю людини справді загрожує небезпека. А ось чинної практики викликати «швидку» при температурі 39 С або тиску 180, особливо коли такий стан триває декілька днів поспіль, уже не буде. Ці випадки є компетенцією сімейного лікаря. «Швидка» – це не поліклініка на колесах. Поки комусь роблять ін’єкцію анальгіну з димедролом від лихоманки, десь на вулиці помирає людина від інсульту. Якщо стан справді тяжкий – «швидка» приїжджає і забирає пацієнта до лікарні, і жодних «прокапаємося вдома».

Другий міф: ЛІКАРІВ «ШВИДКОЇ» ЗАМІНЯТЬ НЕКВАЛІФІКОВАНИМИ ПАРАМЕДИКАМИ.

Завдання «швидкої» – приїхати, стабілізувати стан, транспортувати до лікарні. Це не лікарська робота. Навіть найдосвідченіший лікар не є незалежною одиницею без діагностичного устаткування і не може у всіх випадках ставити правильні діагнози.

На «швидкій» у всьому світі працюють саме парамедики – люди зі спеціальною медичною освітою, підготовлені працювати у критичних ситуаціях. Лікарі мають вибір: або пройти курс, підтвердити свої знання і працювати як парамедики, або працювати в реанімаційних відділеннях. До речі, знання лікарів «швидкої» можуть бути дуже цінними і в сімейній практиці.

Важливим кроком є створення дата-центрів, які приймають виклики, обробляють і керують маршрутом «швидких». Тепер до пацієнта приїде найближча вільна бригада замість принципу «за пропискою».

Тож якщо підсумувати: ми в змозі створити сучасну службу «швидкої допомоги» за світовими стандартами.